Я УТВЕРЖДАЮСЬ



Категории Павло Тичина ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Я єсть народ, якого Правди сила нiким звойована ще не була. Яка бiда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвiла. Щоб жить — нi в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всi кайдани розiрву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. Тевтонiє! Мене ти пожирала, як вiшала моïх дочок, синiв i як залiзо, хлiб та вугiль крала... О, як твiй дух осатанiв! Ти думала — тобою весь з'ïдаюсь? — та, подавившись, падаєш в трiву... Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. Я єсть народ, якого Правди сила нiким звойована ще не була. Яка бiда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвiла. Сини моï, червонi украïнцi, я буду вас за подвиг прославлять,— iдiть батькам на допомогу й жiнцi, дiтей спiшiте визволять! Па украïнських нивах, на росiйських, па бiлоруських — я прошу, молю! — вбивайте ворогiв, злодюг злодiйських, вбивайте без жалю! Нехай ще в ранах я — я не стидаюсь, гляджу ïх, мов пшеницю ярову. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. Iз ран — нове життя заколоситься, що з нього свiт весь буде подивлять, яка земля! яко зерно! росиця! — Ну як же не сiять? I я сiяю, крильми розгортаюсь, своïх орлiв скликаю, кличу, зву... Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. Ще буде: неба чистоï блакитi, добробут в нас пiднiметься, як ртуть, заблискотять косарки в житi, заводи загудуть... I я життям багатим розсвiтаюсь, пущу над сонцем хмарку, як брову... Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. Я єсть народ, якого Правди сила нiким звойована ще не була. Яка бiда мене, яка чума косила! — а сила знову розцвiла. Фашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь! Тобi ж кладу я дошку гробову. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. 1943 р. 16 вересня. Кремлiвська лiкарня.
Я УТВЕРЖДАЮСЬ