СКОРБНА МАТИ



Категории Павло Тичина ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/
1918р.

Оригинал Пам'ятi моєï матерi I Проходила по полю Обнiжками, межами. Бiль серце опромiнив Блискучими пожалiй. Поглянула — скрiзь тихо. Чийсь труп в житах чорнiв... Спросоння колосочки: Ой радуйся, Марiє! Спросоння колосочки: Побудь, побудь iз нами! Спинилась Божа Мати, Заплакала сльозами. Не мiсяць, i не зорi, I днiти мов не днiло. Як страшно!.. людське серце До краю обiднiло. II Проходила по полю — Зелене зеленiє... Назустрiч Учнi Сипа: Возрадуйся, Марiє! Возрадуйся, Марiє: Шукаємо Iсуса. Скажи, як нам простiше Пройти до Еммауса? Звела Марiя руки, Безкровнi, як лiлеï: Пе до Юдеï шлях вам, Вертайте й з Галiлеï. Iдiте на Вкраïну, Заходьте в кожну хату — Ачей вам там покажуть Хоч тiнь Його розп'яту. III Проходила по полю. В могилах поле мрiє — Назустрiч вiтер вiє — Христос воскрес, Марiє! Христос воскрес? — не чула, Не вiдаю, не знаю. Не буть нiколи раю У цiм кривавiм краю. Христос воскрес, Марiє! Ми — квiти звiробою, Iз кронi тут юрбою Зросли на полi бою. Мовчать далекi села. В могилах поле мрiє. А квiтка лебедiє: О згляпьсь хоч ти, Марiє! IV Проходила по полю... — I цiй краïнi вмерти? — Де Вiн родився вдруге,— Яку любив до смертi? Поглянула — скрiзь тихо. Буяє дике жито. — За що тебе розп'ято? За що тебе убито? Не витримала суму, Не витримала муки,— Упала на обнiжок, Хрестом розп'явши руки!.. Над Нею колосочки Ой радуйся! —шептали. А янголи на небi — Не чули i не знали.
СКОРБНА МАТИ